УМІСИ́ТИ
УМІСИ́ТИ див. умі́шувати1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 440.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УМІ́СТ, УМІСТИ́ЛИЩЕ, УМІСТИ́ТИ, УМІСТИ́ТИСЯ, УМІ́СТИЩЕ →← УМІРКО́ВАНИЙ