ТЯМУ́ХА

ТЯМУ́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Спритна людина. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 347.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ТЯМУ́ЧІСТЬ →← ТЯМУВА́ТИ

T: 126