ТУРБОБУ́Р
ТУРБОБУ́Р, а, ч. Машина з гідравлічним двигуном (турбіною) для буріння глибоких нафтових та газових свердловин. В усьому світі відомий турбобур, винайдений радянськими вченими та інженерами (Наука.., 5, 1964, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 324.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ТУРБОВО́З →← ТУРБОБУДУВА́ННЯ