ВИ́БАНИТИ
ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Вимити (звичайно теплою водою). Вивернули вони той шаплик, вибанили (Сл. Гр.); Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Ю. Янов., Мир, 1956, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 348.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВИБАСО́ВУВАТИ →← ВИ́БАНІТУВАТИ