ТЕНОРО́К
ТЕНОРО́К, рка́, ч. Зменш.-пестл. до те́нор. Дуже приємним, дзвінким тенорком заспівав Іван Щасний (Збан., Єдина, 1959, 153); — Добрий тютюн. — Еге, — протяг тоненьким тенорком кошовий (Довж., І, 1958, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 73.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ТЕНТ →← ТЕНОРО́ВИЙ