ВЕРВ

ВЕРВ, і, ж. Давньоруська сільська поземельна община, члени якої були зв’язані круговою порукою. Спільним добром верві були лісові вгіддя та вигони (Іст. СРСР, І, 1956, 34). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 327.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВЕРВЕ́ЧКА →← ВЕ́РБ’Я

Смотреть что такое ВЕРВ в других словарях:

ВЕРВ

ВЕРВ, і, ж., іст.У IX–XIII ст. – давньоруська сільська поземельна громада, члени якої були зв'язані круговою порукою.Приславське городище – людне город... смотреть

ВЕРВ

-і, ж. Давньоруська сільська поземельна громада, члени якої були зв'язані круговою порукою.

ВЕРВ

[werw]ч.werwa

ВЕРВ

-і, ж. Давньоруська сільська поземельна община, члени якої були зв'язані круговою порукою. Щоб раювали тонкоспіві верві із полювань...(ЗД:72).

ВЕРВ

імен. жін. роду

ВЕРВ

-і, ж. Давньоруська сільська поземельна громада, члени якої були зв'язані круговою порукою.

ВЕРВ

верв іменник жіночого роду

ВЕРВ

Мотуз

T: 134