СУБІТКО́ВИЙ
СУБІТКО́ВИЙ, а, е, заст. Стос. до субітки (у 2, 3 знач.). Субіткові пісні; // у знач. ім. субітко́ве, вого, с. Те саме, що субі́тка 3.
Дава́ти (да́ти) субітко́вого кому — те саме, що Дава́ти (да́ти) субі́тки (див. субі́тка).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 815.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СУБІ́ТОЧКА →← СУБІ́ТКА