СТРАХІ́ТЬ

СТРАХІ́ТЬ, і, ж., розм., рідко. 4. Те саме, що страхі́ття 1. 2. у знач. присл. Те саме, що страх 4. Як горіло, — страхіть яка! (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 755.