СТАБУНИ́ТИ
СТАБУНИ́ТИ див. стабу́нювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 623.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СТАБУНИ́ТИСЯ →← СТАБІ́ЛЬНО