СПІВТВО́РЧІСТЬ
СПІВТВО́РЧІСТЬ, чості, ж., книжн. Спільна творчість. Прагнення перетворити свої міста на справді комуністичні.., природно, активізувало співтворчість архітекторів і художників (Образотв. мист., 4, 1974, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 520.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СПІВТОВА́РИШ →← СПІВТВОРЕ́ЦЬ