СИЛОСУВА́ЛЬНИК

СИЛОСУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто силосує корми. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 170.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СИЛОСУВА́ЛЬНИЦЯ →← СИЛОСОСХО́ВИЩЕ

T: 123