СИЛЕ́ННО

СИЛЕ́ННО, розм. Присл. до силе́нний. Склепив очі юнак.. Та силенно, силенно зітхає (Манж., Тв., 1955, 82). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 168.