СВЕ́КРОНЬКО
СВЕ́КРОНЬКО, а, ч. Пестл. до све́кор.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 67.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СВЕКРУ́ХА →← СВЕКРІ́ВЩИНА