САМОПИ́ШУЧИЙ
САМОПИ́ШУЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що самопи́сний. Дрейфуючі станції устатковані різноманітною науковою апаратурою, в тому числі і самопишучими приладами (Наука.., 2, 1955, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 42.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
САМОПЛІ́ДНИЙ →← САМОПИ́ХОМ